Паралелограм — Вікіпедія
Паралелогра́м — чотирикутник, протилежні сторони якого попарно паралельні, тобто лежать на паралельних прямих.
Існує декілька окремих видів паралелограма:
- Прямокутник — паралелограм, всі кути якого прямі;
- Ромб — паралелограм, всі чотири сторони якого рівні між собою;
- Квадрат — рівнобічний прямокутник або ромб з прямими кутами при вершинах.
Паралелограм є плоскою геометричною фігурою, його аналогом у тривимірному просторі є паралелепіпед.
- Ромбоїд – чотирикутник, протилежні сторони якого паралельні, а прилеглі сторони не рівні, а його кути не є прямими кутами.
- Прямокутник – паралелограм, чотири кути якого рівні (прямі).
- Ромб – паралелограм, чотири сторони якого є рівними.
- Квадрат – паралелограм, чотири сторони і чотири кути якого є рівними.
Простий (не перехрещений) чотирикутник є паралелограмом тоді й лише тоді якщо одне із наведених нижче тверджень є вірним:
- В паралелограмі дві сторони рівні та паралельні.
- В паралелограмі протилежні сторони попарно рівні.
- В паралелограмі протилежні кути попарно рівні.
- Точка перетину діагоналей є центром симетрії паралелограма.
- Будь-яка пряма, яка проходить через центр паралелограма поділяє його площу навпіл.[4]
- Сума кутів при кожній стороні становить 180 ∘ {\displaystyle 180^{\circ }} .
- В паралелограмі діагоналі перетинаються і точкою перетину діляться навпіл.
- Діагоналі паралелограма поділяють його на чотири трикутника однакової площі.


Паралелограм із основою b і висотою h можна розділити на трапецію і прямокутний трикутник, і перебудувати у прямокутник, як показано на малюнку праворуч. Це означає, що площа паралелограма є такою ж як у прямокутника із такою ж основою і висотою:
- S = b h . {\displaystyle S=bh.}
Іншими словами, площа паралелограма дорівнює добутку його сторони на висоту, яка перпендикулярна до цієї сторони:
S = D C ⋅ h D C = B C ⋅ h B C {\displaystyle S=DC\cdot h_{DC}=BC\cdot h_{BC}} .

Також площа паралелограма рівна добутку двох його непаралельних сторін та синуса кута між ними:
S = D C ⋅ A D ⋅ sin ∠ D = D C ⋅ B C ⋅ sin ∠ C . {\displaystyle S=DC\cdot AD\cdot \sin \angle D=DC\cdot BC\cdot \sin \angle C.}
Якщо розглядати паралелограм як геометричну фігуру, яка побудована на двох векторах D A → {\displaystyle {\vec {DA}}} та D C → {\displaystyle {\vec {DC}}} , то площа паралелограма буде дорівнювати модулю векторного добутку цих векторів: S = | D C → × D A → | = | D C | ⋅ | D A | ⋅ sin ∠ A E D . {\displaystyle S=|{\vec {DC}}\times {\vec {DA}}|=|DC|\cdot |DA|\cdot \sin \angle AED.}
Площа паралелограма (як і будь-якого чотирикутника без самоперетинів) рівна півдобутку діагоналей, помноженому на синус кута між ними: S = d 1 d 2 sin γ 2 {\displaystyle S={\frac {d_{1}d_{2}\sin \gamma }{2}}} .
Площа паралелограма із сторонами B і C (B ≠ C) і кутом γ {\displaystyle \gamma } утвореним перетином діагоналей дорівнює наступному[5]
- S = | tan γ | 2 ⋅ | B 2 − C 2 | . {\displaystyle S={\frac {|{\tan \gamma }|}{2}}\cdot \left|B^{2}-C^{2}\right|.}
Якщо паралелограм заданий довжинами B і C двох прилеглих сторін і довжиною однієї з діагоналей D1, тоді площу можна знайти за допомогою формули Герона. Що задається наступним чином
- S = 2 K ( K − B ) ( K − C ) ( K − D 1 ) {\displaystyle S=2{\sqrt {K(K-B)(K-C)(K-D_{1})}}}
де K = ( B + C + D 1 ) / 2 {\displaystyle K=(B+C+D_{1})/2} і перший множник 2 додано оскільки, будь-яка обрана діагональ поділяє паралелограм на два конгруентні трикутники.
Площа паралелограма при відомих декартових координатах вершин[ред. | ред. код]
Нехай існують вектори a , b ∈ R 2 {\displaystyle \mathbf {a} ,\mathbf {b} \in \mathbb {R} ^{2}} і нехай V = [ a 1 a 2 b 1 b 2 ] ∈ R 2 × 2 {\displaystyle V={\begin{bmatrix}a_{1}&a_{2}\\b_{1}&b_{2}\end{bmatrix}}\in \mathbb {R} ^{2\times 2}} позначає матрицю елементів a і b. Тоді площею паралелограма, що заданий за допомогою a і b буде | det ( V ) | = | a 1 b 2 − a 2 b 1 | {\displaystyle |\det(V)|=|a_{1}b_{2}-a_{2}b_{1}|\,} .
Нехай існують вектори a , b ∈ R n {\displaystyle \mathbf {a} ,\mathbf {b} \in \mathbb {R} ^{n}} і нехай V = [ a 1 a 2 … a n b 1 b 2 … b n ] ∈ R 2 × n {\displaystyle V={\begin{bmatrix}a_{1}&a_{2}&\dots &a_{n}\\b_{1}&b_{2}&\dots &b_{n}\end{bmatrix}}\in \mathbb {R} ^{2\times n}} . тоді площа паралелограма, що задана за допомогою a і b буде дорівнювати det ( V V T ) {\displaystyle {\sqrt {\det(VV^{\mathrm {T} })}}} .
Нехай існують точки a , b , c ∈ R 2 {\displaystyle a,b,c\in \mathbb {R} ^{2}} . Тоді площа паралелограма із вершинами в точках a, b і c є еквівалентною абсолютному значенню детермінанта матриці, що побудована так, що a, b і c є її рядками і остання колонка доповнена одиницями, як наведено нижче:
- S = | det [ a 1 a 2 1 b 1 b 2 1 c 1 c 2 1 ] | . {\displaystyle S=\left|\det {\begin{bmatrix}a_{1}&a_{2}&1\\b_{1}&b_{2}&1\\c_{1}&c_{2}&1\end{bmatrix}}\right|.}
Доведення, що діагоналі паралелограма перетинаються і точкою перетину діляться навпіл[ред. | ред. код]

Аби довести, що діагоналі паралелограма перетинаються, використаємо конгруентні трикутники:
- ∠ A B E ≅ ∠ C D E {\displaystyle \angle ABE\cong \angle CDE} (внутрішні різносторонні кути рівні за розміром)
- ∠ B A E ≅ ∠ D C E {\displaystyle \angle BAE\cong \angle DCE} (внутрішні різносторонні кути рівні за розміром).
(оскільки це кути, що утворені перетином прямої із двома паралельними прямими AB і DC).
Також, сторона AB має таку ж саму довжину, що і сторона DC, оскільки протилежні сторони паралелограма є рівними.
Таким чином, трикутники ABE і CDE конгруентні (постулат Кут-Сторона-Кут (КСК), два відповідні кути і прилегла сторона).
Тому,
- A E = C E {\displaystyle AE=CE}
- B E = D E . {\displaystyle BE=DE.}
Оскільки діагоналі AC і BD поділяють одна одну на відрізки однакової довжини, діагоналі перетинають одна одну.
Відповідно, оскільки діагоналі AC і BD перетинають одна одну в точці E, точка E є серединою кожної діагоналі.
- ↑ Owen Byer, Felix Lazebnik and Deirdre Smeltzer, Methods for Euclidean Geometry, Mathematical Association of America, 2010, pp. 51-52.
- ↑ Zalman Usiskin and Jennifer Griffin, «The Classification of Quadrilaterals. A Study of Definition», Information Age Publishing, 2008, p. 22.
- ↑ Chen, Zhibo, and Liang, Tian. «The converse of Viviani’s theorem», The College Mathematics Journal 37(5), 2006, pp. 390–391.
- ↑ Dunn, J.A., and J.E. Pretty, «Halving a triangle», Mathematical Gazette 56, May 1972, p. 105.
- ↑ Mitchell, Douglas W., «The area of a quadrilateral», Mathematical Gazette, July 2009.
- Eric W. Weisstein, Parallelogram at MathWorld.
- Геометрія: Підруч. для 7— 9 кл. серед. шк./ Л. С. Атанасян, В.Ф. Бутузов, С. Б. Кадомцев та ін. — К.: Освіта, 1993. — 304 с.
Паралелограм та його властивості. Ознаки паралелограма
Великий клас чотирикутників становлять паралелограми.
Чотирикутник, у якого протилежні сторони паралельні, називається
Висотою паралелограма називається відрізок, що є перпендикуляром до прямої, яка містить протилежну сторону.
У паралелограма з кожної його вершини можна провести по дві висоти. Висоти, проведені з вершин тупих кутів паралелограма, лежать у паралелограмі; висоти, проведені з гострих тупих кутів паралелограма, лежать зовні паралелограма.
Властивості паралелограма
У паралелограмі протилежні сторони рівні.
У паралелограмі протилежні кути рівні.
У паралелограмі сума кутів, прилеглих до однієї сторони, дорівнює 180°.
Діагоналі паралелограма перетинаються і точкою перетину діляться навпіл.
Діагоналі паралелограма ділять його на два рівні трикутники.
Ознаки паралелограма
Якщо діагоналі чотирикутника перетинаються й у точці перетину діляться навпіл, то цей чотирикутник паралелограм.
Якщо в чотирикутнику дві протилежні сторони паралельні і рівні, то цей чотирикутник паралелограм.
Якщо в чотирикутнику протилежні сторони попарно рівні, то цей чотирикутник паралелограм.
Якщо в чотирикутнику протилежні кути попарно рівні, то цей чотирикутник паралелограм.
Властивість діагоналей паралелограма:
Діагоналі паралелограма перетинаються й у точці перетину діляться навпіл.
Властивість протилежних сторін і кутів паралелограма:
У паралелограма протилежні сторони й кути рівні.
Це цікаво.
Якщо провести бісектриси двох протилежних кутів паралелограма, то вони будуть паралельні або співпадуть.
Определение параллелограмма
Параллелограмм – четырехугольник, у которого противоположные стороны попарно параллельны.
Частные случаи параллелограмма: ромб, прямоугольник, квадрат.
Свойства параллелограмма
1. Противоположные стороны параллелограмма попарно равны
2. Противоположные углы параллелограмма попарно равны
3. Сумма смежных (соседних) углов параллелограмма равна 180 градусов
4. Сумма всех углов равна 360°
5. Диагонали параллелограмма пересекаются и точкой пересечения делятся пополам
6. Точка пересечения диагоналей является центром симметрии параллелограмма
7. Диагонали параллелограмма и стороны

8. Биссектриса отсекает от параллелограмма равнобедренный треугольник
Признаки параллелограмма
Четырехугольник является параллелограммом, если выполняется хотя бы одно из следующих условий:
1. Противоположные стороны попарно равны:
2. Противоположные углы попарно равны:
3. Диагонали пересекаются и в точке пересечения делятся пополам
4. Противоположные стороны равны и параллельны:
5.
Небольшой видеоролик о свойствах параллелограмма (в том числе ромба, прямоугольника, квадрата) и о том, как эти свойства применяются в задачах:
Формулы площади параллелограмма смотрите здесь.
Хорошую подборку задач на нахождение углов и длин в параллелограмме смотрите здесь.
Параллелограмм
Определение
Параллелограмм – это четырехугольник, у которого противоположные стороны попарно параллельны.
Теорема (первый признак параллелограмма)
Если в четырехугольнике две стороны равны и параллельны, то этот четырехугольник – параллелограмм.
Доказательство
Пусть в четырехугольнике \(ABCD\) стороны \(AB\) и \(CD\) параллельны и \(AB = CD\).
Проведём диагональ \(AC\), разделяющую данный четырехугольник на два равных треугольника: \(ABC\) и \(CDA\). Эти треугольники равны по двум сторонам и углу между ними (\(AC\) – общая сторона, \(AB = CD\) по условию, \(\angle 1 = \angle 2\) как накрест лежащие углы при пересечении параллельных прямых \(AB\) и \(CD\) секущей \(AC\)), поэтому \(\angle 3 = \angle 4\). Но углы \(3\) и \(4\) накрест лежащие при пересечении прямых \(AD\) и \(BC\) секущей \(AC\), следовательно, \(AD\parallel BC\). Таким образом, в четырехугольнике \(ABCD\) противоположные стороны попарно параллельны, и, значит, четырехугольник \(ABCD\) – параллелограмм.
Теорема (второй признак параллелограмма)
Если в четырехугольнике противоположные стороны попарно равны, то этот четырехугольник – параллелограмм.
Доказательство
Проведём диагональ \(AC\) данного четырехугольника \(ABCD\), разделяющую его на треугольники \(ABC\) и \(CDA\).
Эти треугольники равны по трем сторонам (\(AC\) – общая, \(AB = CD\) и \(BC = DA\) по условию), поэтому \(\angle 1 = \angle 2\) – накрест лежащие при \(AB\) и \(CD\) и секущей \(AC\). Отсюда следует, что \(AB\parallel CD\). Так как \(AB = CD\) и \(AB\parallel CD\), то по первому признаку параллелограмма четырёхугольник \(ABCD\) – параллелограмм.
Теорема (третий признак параллелограмма)
Если в четырехугольнике диагонали пересекаются и точкой пересечения делятся пополам, то этот четырехугольник – параллелограмм.
Доказательство
Рассмотрим четырехугольник \(ABCD\), в котором диагонали \(AC\) и \(BD\) пересекаются в точке \(O\) и делятся этой точкой пополам.
Треугольники \(AOB\) и \(COD\) равны по первому признаку равенства треугольников (\(AO = OC\), \(BO = OD\) по условию, \(\angle AOB = \angle COD\) как вертикальные углы), поэтому \(AB = CD\) и \(\angle 1 = \angle 2\). Из равенства углов \(1\) и \(2\) (накрест лежащие при \(AB\) и \(CD\) и секущей \(AC\)) следует, что \(AB\parallel CD\).
Итак, в четырехугольнике \(ABCD\) стороны \(AB\) и \(CD\) равны и параллельны, значит, по первому признаку параллелограмма четырехугольник \(ABCD\) – параллелограмм.
Свойства параллелограмма:
1. В параллелограмме противоположные стороны равны и противоположные углы равны.
2. Диагонали параллелограмма точкой пересечения делятся пополам.
Свойства биссектрисы параллелограмма:
1. Биссектриса параллелограмма отсекает от него равнобедренный треугольник.
2. Биссектрисы смежных углов параллелограмма пересекаются под прямым углом.
3. Отрезки биссектрис противоположных углов равны и параллельны.
Доказательство
1) Пусть \(ABCD\) – параллелограмм, \(AE\) – биссектриса угла \(BAD\).
Углы \(1\) и \(2\) равны как накрест лежащие при параллельных прямых \(AD\) и \(BC\) и секущей \(AE\). Углы \(1\) и \(3\) равны, так как \(AE\) – биссектриса. В итоге \(\angle 3 = \angle 1 = \angle 2\), откуда следует, что треугольник \(ABE\) – равнобедренный.
2) Пусть \(ABCD\) – параллелограмм, \(AN\) и \(BM\)– биссектрисы углов \(BAD\) и \(ABC\) соответственно.
Так как сумма односторонних углов при параллельных прямых и секущей равна \(180^{\circ}\), тогда \(\angle DAB + \angle ABC = 180^{\circ}\).
Так как \(AN\) и \(BM\) – биссектрисы, то \(\angle BAN + \angle ABM = 0,5(\angle DAB + \angle ABC) = 0,5\cdot 180^\circ = 90^{\circ}\), откуда \(\angle AOB = 180^\circ — (\angle BAN + \angle ABM) = 90^\circ\).
3. Пусть \(AN\) и \(CM\) – биссектрисы углов параллелограмма \(ABCD\).
Так как в параллелограмме противоположные углы равны, то \(\angle 2 = 0,5\cdot\angle BAD = 0,5\cdot\angle BCD = \angle 1\). Кроме того, углы \(1\) и \(3\) равны как накрест лежащие при параллельных прямых \(AD\) и \(BC\) и секущей \(CM\), тогда \(\angle 2 = \angle 3\), откуда следует, что \(AN\parallel CM\). Кроме того, \(AM\parallel CN\), тогда \(ANCM\) – параллелограмм, следовательно, \(AN = CM\).
Великий клас чотирикутників становлять паралелограми.
Чотирикутник, у якого протилежні сторони паралельні, називається паралелограмом.
Висотою паралелограма називається відрізок, що є перпендикуляром до прямої, яка містить протилежну сторону.
У паралелограма з кожної його вершини можна провести по дві висоти. Висоти, проведені з вершин тупих кутів паралелограма, лежать у паралелограмі; висоти, проведені з гострих тупих кутів паралелограма, лежать зовні паралелограма.
Властивості паралелограма
У паралелограмі протилежні сторони рівні.
У паралелограмі протилежні кути рівні.
У паралелограмі сума кутів, прилеглих до однієї сторони, дорівнює 180°.
Діагоналі паралелограма перетинаються і точкою перетину діляться навпіл.
Діагоналі паралелограма ділять його на два рівні трикутники.
Ознаки паралелограма
Якщо діагоналі чотирикутника перетинаються й у точці перетину діляться навпіл, то цей чотирикутник паралелограм.
Якщо в чотирикутнику дві протилежні сторони паралельні і рівні, то цей чотирикутник паралелограм.
Якщо в чотирикутнику протилежні сторони попарно рівні, то цей чотирикутник паралелограм.
Якщо в чотирикутнику протилежні кути попарно рівні, то цей чотирикутник паралелограм.
Властивість діагоналей паралелограма:
Діагоналі паралелограма перетинаються й у точці перетину діляться навпіл.
Властивість протилежних сторін і кутів паралелограма:
У паралелограма протилежні сторони й кути рівні.
Це цікаво.
Якщо провести бісектриси двох протилежних кутів паралелограма, то вони будуть паралельні або співпадуть.
Якщо провести бісектриси двох кутів, прилеглих до однієї сторони паралелограма, то вони будуть перпендикулярні.
Материал из Википедии — свободной энциклопедии Параллелограмм
Параллелогра́мм (др.-греч. παραλληλόγραμμον от παράλληλος — параллельный и γραμμή — линия) — это четырёхугольник, у которого противоположные стороны попарно параллельны, то есть лежат на параллельных прямых. Частными случаями параллелограмма являются прямоугольник, квадрат и ромб.
Свойства
Противоположные стороны параллелограмма равны, а диагонали в точке пересечения делятся пополам. Противоположные углы параллелограмма равны, а сумма соседних равна 180°.- Противолежащие стороны параллелограмма равны.
- Противолежащие углы параллелограмма равны.
- Сумма углов, прилежащих к одной стороне, равна 180° (по свойству параллельных прямых).
- Диагонали параллелограмма пересекаются, и точка пересечения делит их пополам:
- | A O | = | O C | , | B O | = | O D | {\displaystyle \left|AO\right|=\left|OC\right|,\left|BO\right|=\left|OD\right|} .
- Точка пересечения диагоналей является центром симметрии параллелограмма.
- Параллелограмм диагональю делится на два равных треугольника.
- Средние линии параллелограмма пересекаются в точке пересечения его диагоналей. В этой точке две его диагонали и две его средние линии делятся пополам.
- Тождество параллелограмма: сумма квадратов диагоналей параллелограмма равна удвоенной сумме квадратов его двух смежных сторон: пусть а — длина стороны AB, b — длина стороны BC,
d
1
{\displaystyle d_{1}}
и
d
2
{\displaystyle d_{2}}
— длины диагоналей; тогда
- d 1 2 + d 2 2 = 2 ( a 2 + b 2 ) . {\displaystyle d_{1}^{2}+d_{2}^{2}=2(a^{2}+b^{2}).}
- Тождество параллелограмма есть простое следствие формулы Эйлера для произвольного четырехугольника: учетверённый квадрат расстояния между серединами диагоналей равен сумме квадратов сторон четырёхугольника минус сумма квадратов его диагоналей. У параллелограмма противоположные стороны равны, а расстояние между серединами диагоналей равно нулю.
- Аффинное преобразование всегда переводит параллелограмм в параллелограмм. Для любого параллелограмма существует аффинное преобразование, которое отображает его в квадрат.
Признаки параллелограмма
Четырёхугольник ABCD является параллелограммом, если выполняется одно из следующих условий (в этом случае выполняются и все остальные):
- У четырёхугольника без самопересечений две противоположные стороны одновременно равны и параллельны: A B = C D , A B ∥ C D {\displaystyle AB=CD,AB\parallel CD} .
- Все противоположные углы попарно равны: ∠ A = ∠ C , ∠ B = ∠ D {\displaystyle \angle A=\angle C,\angle B=\angle D} .
- У четырёхугольника без самопересечений все противоположные стороны попарно равны: A B = C D , B C = D A {\displaystyle AB=CD,BC=DA} .
- Все противоположные стороны попарно параллельны: A B ∥ C D , B C ∥ D A {\displaystyle AB\parallel CD,BC\parallel DA} .
- Диагонали делятся в точке их пересечения пополам: A O = O C , B O = O D {\displaystyle AO=OC,BO=OD} .
- Сумма соседних углов равна 180 градусов: ∠ A + ∠ B = 180 ∘ , ∠ B + ∠ C = 180 ∘ , ∠ C + ∠ D = 180 ∘ , ∠ D + ∠ A = 180 ∘ {\displaystyle \angle A+\angle B=180^{\circ },\angle B+\angle C=180^{\circ },\angle C+\angle D=180^{\circ },\angle D+\angle A=180^{\circ }} .
- Сумма расстояний между серединами противоположных сторон выпуклого четырехугольника равна его полупериметру.
- Сумма квадратов диагоналей равна сумме квадратов сторон выпуклого четырёхугольника: A C 2 + B D 2 = A B 2 + B C 2 + C D 2 + D A 2 {\displaystyle AC^{2}+BD^{2}=AB^{2}+BC^{2}+CD^{2}+DA^{2}} .
Площадь параллелограмма
- Здесь приведены формулы, свойственные именно параллелограмму. См. также формулы для площади произвольных четырёхугольников.
Площадь параллелограмма равна произведению его основания на высоту:
- S = a h {\displaystyle S=ah} , где a {\displaystyle a} — сторона, h {\displaystyle h} — высота, проведенная к этой стороне.
Площадь параллелограмма равна произведению его сторон на синус угла между ними:
- S = a b sin α , {\displaystyle S=ab\sin \alpha ,}
- где a {\displaystyle a} и b {\displaystyle b} — стороны, а α {\displaystyle \alpha } — угол между сторонами a {\displaystyle a} и b {\displaystyle b} .
Также площадь параллелограмма может быть выражена через стороны a , b {\displaystyle a,\ b} и длину любой из диагоналей d {\displaystyle d} по формуле Герона как сумма площадей двух равных примыкающих треугольников:
- S = 2 p ( p − a ) ( p − b ) ( p − d ) {\displaystyle S=2{\sqrt {p(p-a)(p-b)(p-d)}}}
- где p = ( a + b + d ) / 2. {\displaystyle p=(a+b+d)/2.}
См. также
Примечания
Параллелограмм — Википедия
Материал из Википедии — свободной энциклопедии
ПараллелограммПараллелогра́мм (др.-греч. παραλληλόγραμμον от παράλληλος — параллельный и γραμμή — линия) — это четырёхугольник, у которого противоположные стороны попарно параллельны, то есть лежат на параллельных прямых. Частными случаями параллелограмма являются прямоугольник, квадрат и ромб.
Свойства
Противоположные стороны параллелограмма равны, а диагонали в точке пересечения делятся пополам. Противоположные углы параллелограмма равны, а сумма соседних равна 180°.- Противолежащие стороны параллелограмма равны.
- Противолежащие углы параллелограмма равны.
- Сумма углов, прилежащих к одной стороне, равна 180° (по свойству параллельных прямых).
- Диагонали параллелограмма пересекаются, и точка пересечения делит их пополам:
- | A O | = | O C | , | B O | = | O D | {\displaystyle \left|AO\right|=\left|OC\right|,\left|BO\right|=\left|OD\right|} .
- Точка пересечения диагоналей является центром симметрии параллелограмма.
- Параллелограмм диагональю делится на два равных треугольника.
- Средние линии параллелограмма пересекаются в точке пересечения его диагоналей. В этой точке две его диагонали и две его средние линии делятся пополам.
- Тождество параллелограмма: сумма квадратов диагоналей параллелограмма равна удвоенной сумме квадратов его двух смежных сторон: пусть а — длина стороны AB, b — длина стороны BC,
d
1
{\displaystyle d_{1}}
и
d
2
{\displaystyle d_{2}}
— длины диагоналей; тогда
- d 1 2 + d 2 2 = 2 ( a 2 + b 2 ) . {\displaystyle d_{1}^{2}+d_{2}^{2}=2(a^{2}+b^{2}).}
- Тождество параллелограмма есть простое следствие формулы Эйлера для произвольного четырехугольника: учетверённый квадрат расстояния между серединами диагоналей равен сумме квадратов сторон четырёхугольника минус сумма квадратов его диагоналей. У параллелограмма противоположные стороны равны, а расстояние между серединами диагоналей равно нулю.
- Аффинное преобразование всегда переводит параллелограмм в параллелограмм. Для любого параллелограмма существует аффинное преобразование, которое отображает его в квадрат.
Признаки параллелограмма
Четырёхугольник ABCD является параллелограммом, если выполняется одно из следующих условий (в этом случае выполняются и все остальные):
- У четырёхугольника без самопересечений две противоположные стороны одновременно равны и параллельны: A B = C D , A B ∥ C D {\displaystyle AB=CD,AB\parallel CD} .
- Все противоположные углы попарно равны: ∠ A = ∠ C , ∠ B = ∠ D {\displaystyle \angle A=\angle C,\angle B=\angle D} .
- У четырёхугольника без самопересечений все противоположные стороны попарно равны: A B = C D , B C = D A {\displaystyle AB=CD,BC=DA} .
- Все противоположные стороны попарно параллельны: A B ∥ C D , B C ∥ D A {\displaystyle AB\parallel CD,BC\parallel DA} .
- Диагонали делятся в точке их пересечения пополам: A O = O C , B O = O D {\displaystyle AO=OC,BO=OD} .
- Сумма соседних углов равна 180 градусов: ∠ A + ∠ B = 180 ∘ , ∠ B + ∠ C = 180 ∘ , ∠ C + ∠ D = 180 ∘ , ∠ D + ∠ A = 180 ∘ {\displaystyle \angle A+\angle B=180^{\circ },\angle B+\angle C=180^{\circ },\angle C+\angle D=180^{\circ },\angle D+\angle A=180^{\circ }} .
- Сумма расстояний между серединами противоположных сторон выпуклого четырехугольника равна его полупериметру.
- Сумма квадратов диагоналей равна сумме квадратов сторон выпуклого четырёхугольника: A C 2 + B D 2 = A B 2 + B C 2 + C D 2 + D A 2 {\displaystyle AC^{2}+BD^{2}=AB^{2}+BC^{2}+CD^{2}+DA^{2}} .
Площадь параллелограмма
- Здесь приведены формулы, свойственные именно параллелограмму. См. также формулы для площади произвольных четырёхугольников.
Площадь параллелограмма равна произведению его основания на высоту:
- S = a h {\displaystyle S=ah} , где a {\displaystyle a} — сторона, h {\displaystyle h} — высота, проведенная к этой стороне.
Площадь параллелограмма равна произведению его сторон на синус угла между ними:
- S = a b sin α , {\displaystyle S=ab\sin \alpha ,}
- где a {\displaystyle a} и b {\displaystyle b} — стороны, а α {\displaystyle \alpha } — угол между сторонами a {\displaystyle a} и b {\displaystyle b} .
Также площадь параллелограмма может быть выражена через стороны a , b {\displaystyle a,\ b} и длину любой из диагоналей d {\displaystyle d} по формуле Герона как сумма площадей двух равных примыкающих треугольников:
- S = 2 p ( p − a ) ( p − b ) ( p − d ) {\displaystyle S=2{\sqrt {p(p-a)(p-b)(p-d)}}}
- где p = ( a + b + d ) / 2. {\displaystyle p=(a+b+d)/2.}